Вчитель початкових класів

Категорія - вища, педагогічний стаж - 24 роки

В школі працює з 1988 року.

Моє життеве кредо: навчай відповідно до здібностей, талантів, створи можливість для для кожного стати самим собою.

Кожна мить роботи з дітьми - це створення майбутнього, прагнення до того, щоб кожна дитина відчувала себе господарем власного навчання.

    В цьому навчальному році я працювала над проблемою «Диференціація і індивідуалізація навчання , як єфективний засіб піднесення якості знань». Для реалізації цієї проблеми я намагалася забезпечити активну діяльність кожного учня протягом усього року.

Проблема індивідуальних особливостей і індивідуальних відмінностей учнів нерозривно пов`язано з практикою навчання. Специфіка засвоєння англійської мови також залежить від типологічних особливостей учнів. Швидкість розуміння окремих слів у різних учнів значно варіюється і залежить від індивідуальних особливостей дитини. Працюючи над проблемою я звертала увагу на ті індивідуальні особливості учня, які найбільше впливають на ефективність о володіння англійської мови, а саме: тип мовної пам`яті; тип мовної уваги; рівень розвитку мовної витривалості. Враховуючи всі ці аспекти на своїх уроках я часто використовую такі форми роботи як парна робота, робота в групах та рольові ігри.

Дуже важливим та не менш цікавими є групові форми роботи. У таких формах теж присутнє подвійна спрямованість. По-перше, школярі працюють у групі однолітків, де вони можуть висловити свої думки, мобілізувати свої знання, проявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-друге, після закінчення роботи групи розпочинають дискутувати та обмінюватися думками. Моя задача як вчителя полягає в тому, щоб контролювати і вірно організувати роботу кожної групи, а також об`активно оцінити їхні результати. Завдання, що отримують групи я намагалася складати як різними так і однаковими. Склад груп теж повинен бути приблизно рівним за силою, щоб стала можливою об`активна оцінка їх роботи. Групову форму роботи я використовую при навчанні усного мовлення та читання. У кожному класі є 3-4 постійні групи, склад яких я змінюю час від часу. В кожній групі є консультант з числа добре встигаючих учнів, який допомагає мені керувати учбовою діяльністю своєї групи. Включення в кожну групу дітей з добрими знаннями дозволяє слабкому учневі одержати допомогу, яка може знадобитися йому при виконанні поставленого завдання.

Кожна група одержує завдання, виконання якого потребує певного часу. Так на уроці у 6 класі під час розвитку навичок і умінь монологічного мовлення при вивченні теми «Подорож» я ставлю перед групами такі завдання: Уявіть собі, що ви обговорюєте план майбутньої подорожі. Кожен з вас пропанує свій вид подорожі. Використовуючи дані вам опори, доведіть, що подорожувати пішки дуже корисно. (Членам групи роздаю опорні слова і вирази hiking, interesting places ,useful,monuments and memorials, is good for smb`s health, learn many things ). Уявіть, що у вашій групі зібралися люди, які мають різні думки щодо засобів подорожування. Вам більш подобається подорожувати поїздом використовуючи данні опори, розкажіть вашім друзям про переваги подорожування даним видом транспорту. (Опорні слова та вирази: rather quick, dining-cars, not so dear, look out of the windows, comfortable, pleasant, sit, read, sleep, meet many interesting people.) Схожі слова отримують й інші групи, їм треба переконати друзів в тому, що подорож іншим видом транспорту більш цікава. Групи обговорюють як краще виконати отримане завдання. Як опору використовую не тільки слова і вирази , але й малюнки і таблиці. Єфективною є групова форма роботи під час навчання діалогічного мовлення в 5 класі.

Наприклад, дітям даю таку установку: Уявіть собі, що один з ваших друзів одержав нову квартиру або новий дім. Вам цікаво більше дізнатися про нове помешкання друга. ( На картках даються окремі фрази, з яких треба скласти діалог ). Рольова гра є також одним з резервів підвищення якості та ефективності навчання іноземних мов. Вона сприяє розширенню предметного змісту спілкування, надаючи учням можливість виходити за рамки свого контексту діяльності за рахунок виконання різноманітних соціальних і міжособистісних ролей. Рольова гра створює психологічний клімат на уроці. Кожна з рольових ігор проводиться в 3 єтапи: підготовчий, ігровий та заключний. На підготовчому етапі учні засвоюють лексику з теми. Упродовж рольової гри вони мають застосувати одержані знання та навички на практиці.

Заключний етап також маю велике значення, оскільки на цьому етапі здійснюється аналіз та виправлення типових помилок, оцінювання активності всіх учасників гри. На мій погляд, застосування рольових ігор доцільно уже на перших етапах навчання мовлення. Звикнувши до участі у рольових іграх, учні починають швидше орієнтуватися в будь-яких ситуаціях спілкування. Але нажаль, індивідуалізація поки ще йде від вчителя, який сам визначає ступінь складності завдання для учня. Але при такому індивідуальному підході, диференціюючи завдання на «сильних» та «слабих» учнів ми в той же час орієнтуємо їх на те, що один з них дійсно слабкий та більш складне завдання йому не під силу, а другий- сильніший тому завдання йому дається складніше. Виходячи з цього вчитель сам визначає положення кожного учня в класі. На мій погляд ступень складності може бути підібран вчителем, але й учні можуть самі індивідуально і самостійно вибирати завдання по своїм силам. В даному випадку диференціація буде здійснюватися не від вчителя, а від учня.

Працюючи над своєю проблемою упродовж року я відвідувала уроки своїх колег О.М. Балан , Л.В. Бані шевську та Л.М. Шпак. Так наприклад, на уроках в 4 класі Л.В. Бані шевська показала диференціювані завдання на прикладі актуалізацій знань. Діти працювали біля двух стендів, обираючи самостійно собі завдання. Правильність відповідей школярі звіряли на дошці самоконтроля. Якщо відповідь правильна , учень ставив собі на листочку оцінку, де він виконував завдання, а якщо ні обирав собі більш легке завдання. Таким чином завдання були підготовлені не для конкретної особи , а для всього класу. Диференціацію завдань здійснювали самі учні. Цей підхід знімає психологічну напругу у учнів перед опитуванням. Зникає страх перед питаннями вчителя та одержання поганої оцінки. Це дозволяє учням відчувати себе рівним з усіма та дає можливість до самовдосконаленню.