Директор Херсонської загальноосвітньої школи № 2 Херсонської міської ради, вчитель з англійської мови вищої категорії, стаж роботи – 20 років.

Народився 11 січня 1975 року в с. Нижні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області.

З 1982 року по 1992 рік – навчався у середній школі № 37 міста Херсона.

З 1992 року по 1997 – навчався у Херсонському педагогічному інституті     ім. Н.К. Крупської за спеціальністю: «Вчитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури».

З 1997 року по 2012 рік працюваввчителем англійської мови у Херсонській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 12 з поглибленим вивченням французької мови.

В 2008 році під час робочої поїздки до Франції в рамках культурного обміну між школою та Стефанійською асоціацією «Дружба» (м. Сент-Етьєн дю Рувре, Франція) взяв участь в обміні педагогічним досвідом з викладачами коледжів щодо викладання англійської мови як іноземної.

В 2010 році у складі членів Політичної партії «Фронт Змін» балотувався до Херсонської міської ради.

В 2012 році став лауреатом міського конкурсу «Учитель року – 2012»

З 2012 по 2013 рік працював директором Херсонської спеціальної загальноосвітньої школи №1 Херсонської міської ради.

З 2013 по теперішній час працюю директором Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №2 Херсонської міської ради.

Працюючи уже 20 років, я базую свою методику викладання на Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, а також на потребах, мотиваціях, характеристиках та ресурсах учнів.

Моє кредо: Вчимося не для школи, а для життя.                              

Сучасне життя доводить, що знання іноземних мов є дуже важливим.    В останні роки зросло значення поняття «плюрилінгвізм», що означає співіснування різних мов в окремому суспільстві. Прикладом є англійська та французька мови, які не належать одній мовній групі. Плюрингвальний підхід полягає в розширенні індивідуального мовного досвіду особистості, в якому не сприймається чітке розмежування, а навпаки формується комунікативна компетенція, в якій мовні знання та досвід взаємодіють.

Моєю методичною проблемою є «Формування комунікативних компетенцій засобами інтерактивних технологій на уроках англійської мови».

Причини вибору теми:

-  Зростання вимог сучасного суспільства до рівня мовної та мовленнєвої компетенції учнів;

-  Недостатній рівень зацікавленості учнів щодо вивчення іноземних мов;

-  Необхідність формування конкурентоздатної особистості, яка може робити власний, духовно-світоглядний вибір.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,інтелектуальну спроможність, виключаючи домінування однієї думки над іншою.

Актуальність теми:

•      Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення.

•      Педагог заохочує до участі у розв’язанні широкого кола значущих, реалістичних та цікавих задач, успішне завершення яких приносить задоволення і підвищує впевненість у власних силах. 

Використання та вивчення мови включає в себе ряд компетенцій, як загальних, так і особливо – комунікативних мовленнєвих компетенцій. Сформовані компетенції використовуються для здійснення різних видів мовленнєвої діяльності. Компетенції є сумою знань, умінь та характерних рис, що дозволяє особистості виконувати певні дії.

Комунікативні мовні компетенції - це ті, які забезпечують людині можливість діяти, застосовуючи специфічні лінгвістичні засоби. Комунікативна мовна компетенція складається з певних компонентів, а саме: лінгвістичного, соціолінгвістичного, прагматичного.

Лінгвістичні компетенції включають лексичні, фонологічні, синтаксичні знання, вміння та навички.

Соціолінгвістичні компетенції стосуються соціокультурних умов користування мовою.

Прагматичні компетенції пов’язані з функціональним вживанням лінгвістичних засобів. Вони пропонують сценарії або програми інтерактивних обмінів.

Учні пов’язані з оволодінням мовою та навчальними процесами. Саме їм потрібно формувати компетенції так, щоб вони були ефективними для реалізації у житті.

Позитивним прикладом є проектне навчання, яке мотивує учнів та показує практичну цінність.        

Проте, відносно небагато з них навчаються дійсно активно, виявляючи ініціативу у плануванні власної навчальної діяльності.

Робота в парах спонукає нести відповідальність перед опонентом, активізує участь у предметній бесіді на задану тему.

Більшість навчається, виконуючи тільки ті види робіт, що приписані їм викладачем і підручником. Та як тільки навчання припиняється – подальше навчання має бути автономним, а саме ініційованим з боку самого учня.

Автономне навчання « навчання навчатися » сприяє усвідомленню учнями способів учіння та напрямів, відкритих для них.Тоді вони будуть навчені набагато краще, з урахуванням їх власних потреб, мотивацій, характеристик та здібностей.